За місяць : 2
статей : 1019
| Рубрики : | Персоналії |
Калинович Іван Титович [псевдоніми: Демко Лютай, Клим Титович, Клим Ханко, Свояцький, Селянин; криптоніми: Д. Л., І. К., І. К-вич, І. К-ч, Ів. К-вич, Іван К-ч, ік.; 25.11.1884, Львів – 12.11.1927, там само] – бібліограф, книгознавець, перекладач, публіцист, журналіст, видавець, громадсько-політичний діяч, член НТШ (1914).
Народився в сім’ї дрібного підприємця в галузі спорудження залізничних колій. Навчався в народній школі та гімназії у Львові. Після ранньої смерті батька (1897) був змушений залишити гімназію; продовжив навчання в Тернопільській учительській семінарії. Звідти був відрахований за участь в агітаційній роботі на підтримку селянських страйків (1902). Продовжив навчання в Заліщицькій учительській семінарії, після закінчення якої обійняв посаду вчителя в с. Антонові Чортківського повіту на Тернопільщині (1904). Через короткий час з політичних мотивів був звільнений.
Працював управителем однокласної народної школи у Ворохті (1906–1907). Але за активну участь у виборчій агітації І. Калиновича знову було звільнено з учительської посади. Заробляв на життя коректурою і співпрацею з часописами «Буковина» і «Промінь». Відбув однорічну практику при Окружній дирекції пошт і телеграфів у Львові. Працював на посаді поштового урядовця в Бориславі та одночасно навчався на історико-філологічному факультеті Львівського університету (1907). У вільний час займався самоосвітою. Вивчав українську, російську та зарубіжну літератури, грецьку, латинську та німецьку мови, збирав книги для власної бібліотеки.
Свої перші літературні спроби І. Калинович розпочав у 1902 р., друкуючи під псевдонімом Клим Ханко вірші та загадки у львівському часописі для дітей «Дзвінок»; під псевдонімом Демко Лютай публікував свої статті в газеті «Діло», а також був дописувачем галицького «Учителя».
Своїми знаннями в галузі української літератури ділився з бориславцями, виступаючи перед ними з доповідями про творчість українських письменників та з бібліографічними оглядами новинок української літератури («Маркіян Шашкевич та його значення у відродженні Галицької України», «Іван Франко і його творчість», «Українська література в 1911 році», «Українська література в 1912 році» та ін.). Одночасно писав статті, рецензії на твори української, німецької, польської літератури, дописи до журналів, газет.
У Бориславі І. Калинович ґрунтовно зайнявся бібліографією, яка стала його професійним покликанням. Заради поглиблення фахових знань виїхав до Брюсселя (1908), де докладно ознайомився з роботою Міжнародного бібліографічного інституту і навчався на тримісячних бібліографічних курсах, опановуючи теорію та методику бібліографії. Протягом 1910–1918 рр. публікував бібліографічні огляди, рецензії і замітки в галицьких та буковинських виданнях «Українське слово», «Неділя», «Руслан», «Шляхи», «Громадський голос», «Нива». Більші за обсягом бібліографічні праці І. Калиновича друкувалися в «Записках НТШ», часописах «Книга» (Відень), «Книжка» (Станиславів), «Україна» (Київ), «Бібліотечний порадник» (Львів), у виданнях Львівського товариства «Просвіта».
Водночас працював над перекладами українською мовою творів світової літератури, зокрема Б. Келлермана, Т. Манна, С. Жеромського, Я. Врхліцького та ін.
Заснував у Золочеві видавництво «Всесвітня бібліотека» (1914; 1917–1921), що тиражувало просвітницькі брошури та твори зарубіжних письменників. Надрукував 12 книжок перекладів творів німецької, російської, французької, італійської літератур із передмовами і примітками, окремі – з бібліографічними покажчиками до них: два випуски «Поезій» Ф. Шіллера (1914), поему Й.-В. Ґете «Герман і Доротея» в перекладі І. Франка (1917), комедію Арістофана «Хмари», також перекладену І. Франком, драматичну поему Г. фон Гофмансталя «Смерть Тіціана» в перекладі О. Луцького, французький епос «Пісня про Роланда», перекладений В. Щуратом (всі – 1918) та ін. Видавництво, в якому І. Калинович займався й редакторською працею, друкувало художні твори й українських письменників, зокрема «Далекі шляхи» М. Яцківа (1917), а також наукові розвідки – «Початки української комедії (1619–1819)» (1919) М. Возняка, «Нарис історії римської літератури» (1921) І. Франка.
Поряд із видавничою, редакторською та освітньою роботою І. Калинович розгорнув широку бібліографічну діяльність. Надрукував низку бібліографічних праць: «Українознавчі матеріали в російських журналах» (1912), «Переклади з української літератури» (1916), «Поазбучний спис творів Михайла Яцкова (1900–1917)», «Важнійші українські переклади творів Йогана Вольфґанґа Ґетого» (всі – 1917), «Важнійші твори В. Короленка в українському перекладі» (1918) та ін.
З утворенням Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) І. Калинович мешкав у Дрогобичі, де як член Української соціал-демократичної партії провадив активну громадсько-політичну діяльність, обіймав високі урядові й адміністративні посади – начальника дрогобицької пошти, редактора урядової газети «Дрогобицький листок» (1918–1919), секретаря повітової управи Української Національної Ради в Дрогобичі, секретаря Державного нафтового секретаріату. Був послом (депутатом) до Української Національної Ради ЗУНР (1918–1919), членом делегації ЗУНР на Трудовий конгрес до Києва.
Двічі – в 1916–1917 рр. та 1919–1922 рр. змушений був емігрувати до Відня, де працював у бібліотеках, збираючи українознавчі матеріали. В архіві вченого збереглися тисячі зібраних ним у той час українознавчих бібліографічних матеріалів з української та іноземної періодики 19 – початку 20 ст. (зокрема за період 1914–1916 рр.).
Ґрунтовний українознавчий матеріал став основним джерелом для початку активної журналістської діяльності І. Калиновича. Свої кореспонденції вчений публікував здебільшого у вигляді бібліографічно звірених і точних хронікальних повідомлень, статей з різних сфер життя українців – політики, економіки, міжнародних відносин, культури або ж як рецензії на наукові праці, художні твори тощо. У 1915–1916 рр. вони з’явилися на сторінках львівського «Українського слова» та чернівецької «Буковини» під рубриками «Чужа преса про нас» та «З нових книжок». Під першою рубрикою опубліковано 36 кореспонденцій: «Шведська преса про нас», «Польська преса про нас», «Болгарський дневник про Російську Україну», «Чеський дневник про українські постуляти», «“The Atheneum” про Україну», «Голландський учений про Україну» та ін. Під другою рубрикою автор публікував рецензії та відгуки на найважливіші публікації цих років, переважно виданих Спілкою визволення України, що виходили з 1914 р., зокрема на праці Б. Барвінського «Звідки пішло ім’я “Україна”», І. Крип’якевича «Українське військо», І. Шишманова «Україна в болгарськім відродженню», М. Возняка «Наша рідна мова», М. Лозинського «Галичина в життю України» та інші, а також на німецькомовні праці Д. Донцова, С. Рудницького про Україну.
В 1919 р. після окупації Галичини польськими військами І. Калинович разом з урядом та підрозділами УГА переїхав до Кам’янця-Подільського, а звідти – до Відня. Там в 1920–1921 рр. він активно співпрацював із закордонною групою Української соціалістичної партії, яку очолював на той час В. Винниченко, у газеті «Нова доба» та «Бібліотеці «Нової доби».
1922 року І. Калинович повернувся з сім’єю до Галичини й оселився в Золочеві, де став впливовою особою в культурному, економічному й політичному житті повіту. Вступив до лав прорадянської партії «Сельроб», був одним із керівників і редакторів її друкованого органу «Наше слово». Заснував бібліотечно-бібліографічне бюро, яке займалося збиранням відомостей про видавничу продукцію, що виходила в Україні. Співробітники бюро описували на картках книжки та статті зі збірників і періодичних видань. І. Калинович опрацьовував ці матеріали, систематизував і готував до друку. На запити бібліотекарів краю в установі складали списки книжок, рекомендованих до придбання для шкільних бібліотек, народних читалень тощо, виконували різні довідки, готували плани комплектування просвітянських бібліотек, надсилали книжки зі складу бюро. В одному з рефератів І. Калиновича є «зведення» вимог до бібліотеки і бібліотекаря: «доступність бібліотек для всіх, безплатність видачі книг, відповідність розпорядку роботи бібліотек і комплектування фонду потребам читачів, кваліфіковане обслуговування читачів, рівномірне розміщення бібліотечної сітки».
Працював у товаристві «Рідна школа», Золочівській філії Львівської «Просвіти», в кооперативах та інших українських організаціях. Обирався до центральних управ товариств «Просвіта» і «Рідна школа» у Львові. Поновив розпочату ще в 1917 р. співпрацю з Бібліографічною (Бібліологічною) комісією НТШ у Львові, у 1922 р. став її секретарем. Підтримував зв’язки з Українською Книжковою палатою у Харкові та Українським науковим інститутом книгознавства в Києві. Був учасником Міжнародного з’їзду бібліотекарів і прихильників книги (Прага, червень–липень 1926), на якому виступив з доповіддю, Загального з’їзду Львівської «Просвіти» (грудень 1926), співзасновником Українського товариства прихильників книги в Празі.
І. Калинович був бібліографом і книгознавцем високого рівня, одним з найбільш авторитетних в Галичині. Це, насамперед, виявилося в його практичній роботі – укладанні різноманітних як за змістом, так і за формою бібліографічних посібників (деякі з них опубліковані, натомість більшість – залишилися в рукописах, машинописах, картотеках, вирізках), наповненні картотек, організації видавництв, редагуванні часописів тощо.
Бібліографічна спадщина І. Калиновича охоплює покажчики багатої видової і типової палітри, серед яких – краєзнавчої, суспільно-політичної тематики, галузеві, персональні видання. Діапазон бібліографічних інтересів діяча книги був надзвичайно широким, але він надавав перевагу українській тематиці. Хронологічні межі його досліджень – початок 20 ст., а точніше, 1914–1927 рр. Лише окремі праці стосуються видань, датованих 19 ст.
У 1920-х рр. з’явилися найважливіші видання українознавчих бібліографічних праць вченого: «Всеукраїнська бібліографія за 1923 рік (Спроба систематичної бібліографії)» (1923), «Українська преса і видавництва за 1923 р.» (1924), «Українська мемуаристика, 1914–1924», «Показчик української культури за 1924 рік», (всі – 1925), «Показчик української культури за 1925 рік», «Спис видань товариства “Просвіта” у Львові, 1868–1924», «Всесвітній історичний і всеукраїнський історичний калєндар» (всі – 1926) та ін.
І. Калинович виявляв особливу зацікавленість до історико-книгознавчих досліджень. Уклав список праць з історії друкарства за період 1799–1924 рр. (93 аркуші), бібліографію праць з історії видавничого руху за період 1862–1926 рр. (144 аркуші). Бібліографував видання, що висвітлюють історію початкового книгодрукування в Європі, у т. ч. й історію кириличного друкарства; початки українського друкарства у Кракові, Львові, Острозі, Києві; історію друкарства у південних слов’ян та в таких центрах східнослов’янського книгодрукування як Вільно, Москва; діяльність першодрукарів (Й. Гутенберг, Ф. Скорина, І. Федорович); українські стародруки. Окремі його студії присвячені книжковим пам’яткам, помітним виданням, папірням, друкарським шрифтам; українській книжці в еміграції тощо.
І. Калинович приділяв увагу й значенню книги як суспільного, культурного явища. Зокрема, намагався донести до української громадськості думки про духовне значення книжок для розвитку народу. Активно займався просвітництвом, виступаючи з публічними лекціями і намагаючись прищепити любов до книжок, читання, відвідування бібліотек. У статті «Українська книжка в небезпеці» (1925) висвітлив невтішні стан та перспективи розвитку друкованої продукції на українських землях порівняно з провідними європейськими країнами (Великобританія, Франція, Німеччина та ін.). У публічній лекції «Тайна книжок і бібліотек», виголошеній 4 листопада 1917 р. в Дрогобичі, діяч виводив пряму залежність соціально-економічного та політичного становища українців від місця, значення книжки в їхньому інтелектуальному житті. Його непокоїли не лише низька популярність книжок і читання серед українців, але й малі наклади видань. Для збільшення накладів української видавничої продукції бібліограф закликав українську громадськість купувати більше книжок.
І. Калинович поглиблено займався й книжковою статистикою. До своєї рукописної праці «Сучасний стан українського друкованого слова (Бібліографічно-статистичний нарис)» (1926) він склав докладні статистичні таблиці української книжкової продукції за 1914–1924 рр. Літературу згрупував за галузями знань, видами та жанрами. Для порівняння навів дані про видання книжок у ці ж роки в інших країнах (Канада, Австрія, США, Німеччина).
Вивчаючи стан української бібліографії, І. Калинович зосередив увагу на головному завданні: створенні загальноукраїнської бібліографії – репертуарі української книги від початку книгодрукування в Україні. Багато часу проводив у бібліотеках Брюсселя, Відня, Львова, Борислава, де збирав матеріали, бібліографічно їх опрацьовував, систематизував і постійно поповнював картотеки всеукраїнської бібліографії. На основі цих матеріалів бібліограф планував укласти фундаментальну працю «Всеукраїнська бібліографія ХХ ст.». Не маючи змоги видати одною книгою узагальнені матеріали, він публікував їх частинами в різних періодичних виданнях («Українське слово», «Шляхи» (обидва – Львів), «Україна» (Київ), «Книжка» (Станіславів), «Книга» (Відень), «Нова Україна» (Прага) та ін.
В останній період свого короткого життя І. Калинович публікував поточну бібліографічну інформацію про українознавчі видання за певний календарний рік («Літопис української публікації за 1918 рік», «Бібліографія за 1922 рік», «Всеукраїнська бібліографія за 1923 рік» та ін.) Особливо багато як опублікованих, так і рукописних бібліографічних покажчиків І. Калиновича було присвячено темі «Україніка в чужих мовах, в зарубіжній пресі» – російській, білоруській, німецькій, шведській, польській, чеській, румунській та ін. Це «Українознавчі матеріали в російських журналах», «Шведська преса про нас», «Польські наукові причинки по українознавству», «Німецькі наукові причинки по українознавству за 1924 рік», «Ucrainica в чужих мовах і виданнях за 1924 рік» та ін.
Багато працював І. Калинович і над краєзнавчою бібліографією, яка майже вся залишилася в рукописному та незавершеному вигляді. Він збирав і упорядковував матеріали про Прикарпатську Україну, Закарпаття, Волинь, Поділля, Київщину, окремі міста України.
Опублікував праці з історичної бібліографії, зокрема «Огляд воєнної української бібліографії», який хронологічно охоплював перший рік світової війни) (1915), «Важніщі жерела до історії Українських січових стрільців (біблїоґрафічний причинок)» (1917), «Важніщі публікації про Галицьку (ЗУНР) Республіку» (1921) та ін. У 1924 р. було видано перший випуск «Бібліографії українознавства за 1914–1923 рр.» під назвою «Історія України: публікації в українській мові», який спочатку було надруковано під назвою «Українська історична бібліографія за 1914–1923 рр.» в «Записках Наукового товариства ім. Т. Шевченка» (Т. 134–135), а потім його окремо видала Бібліографічна комісія НТШ в «Матеріалах до української бібліографії» (т. 5). За задумом І. Калиновича світ мали побачити десять випусків «Бібліографії українознавства», але він встиг видати тільки перший і не повністю – до нього увійшли лише публікації українською мовою. В покажчику вміщено 785 бібліографічних записів на книжки, рецензії на них, статті з журналів і газет, розкрито зміст збірників.
Чільне місце у працях І. Калиновича посідала й літературна бібліографія: «Переклади з української мови» (1912), «Український літературний рух в 1916 р.» (1917), «Українська мемуаристика за 1914–1924 рр. (бібліографічний реєстр)» (1925) та ін.
Значне місце у доробку вченого посідають і персональні бібліографічні посібники (як опубліковані, так і неопубліковані). Вони є різними за структурою, обсягом, наповненням. Першою стала бібліографічна розвідка «Преса з приводу смерті І. Франка» (1916). Подальші праці І. Калиновича у цьому жанрі пов’язані з його видавництвом «Всесвітня бібліотека» та з письменниками, твори яких друкувалися в ньому – М. Яцківим, В. Короленком, Й.-В. Ґете.
Працював також над бібліографією видань НТШ: уклав «Бібліографію видань Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка за 50 літ (1873–1923)», де подано всі випуски «Записок НТШ», «Матеріали до культурної історії Галицької Руси XVIII і ХІХ віку», зібрані М. Зубрицьким, І. Левицьким, І. Франком та іншими діячами, «Матеріали до української бібліографії», «Покажчик до “Записок НТШ», «Хроніку НТШ», праці М. Драгоманова, В. Барвінського, В. Дорошенка про це товариство.
З переїздом у 1927 р. до Львова і розраховуючи на місцеві бібліотеки й архіви, І. Калинович сподівався значно активізувати свою бібліографічну діяльність, Проте раптова, унаслідок грипу, смерть у 42 роки завадила вченому втілити в життя всі бібліографічні та видавничі задуми. Помер І. Калинович 12 листопада 1927 р., похований на Личаківському цвинтарі.
Як зазначав В. Дорошенко, «бібліографічна праця, така мозольна і невдячна, найшла в Калиновичу захопленого адепта. Він ставив її понад усе, й любішої теми, як бібліографія, для нього не було... Їй єдино був він завсігди вірний і вічно тужив, що не може посвятитися виключно бібліографічній праці».
Рукописна спадщина бібліографа містить великі картотеки (понад 300 тис. карток) з історії України та української літератури. Більша частина його спадщини (загалом приблизно 800 од. зб.) зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника, а також в Центральному державному історичному архіві України у Львові і Державному архіві Львівської області. Частина праць знаходиться в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
У радянський час, зокрема в післявоєнні роки, праці І. Калиновича – політичного діяча ЗУНР, автора багатьох українознавчих бібліографічних праць було вилучено з наукового обігу і поміщено у фондах (відділах) спеціального зберігання. Туди потрапила і частина його архіву. Процес вивчення творчості вченого і повернення його імені з небуття було поновлено лише в 1960-х рр. завдяки публікаціям львівських бібліографів З. Ващенкіної, Є. Лазеби, М. Гуменюка.
У 1998 р. фахівці Львівської наукової бібліотеки НАН України ім. В. Стефаника (нині – ЛННБУ ім. В. Стефаника) уклали і видрукували «Інвентарний опис особистого архіву Івана Калиновича», який вмістив повну інформацію про наукову спадщину: картотеку «Всеукраїнської бібліографії», матеріали до «україніки чужими мовами», української «воєнної» бібліографії періоду Першої світової війни, біобібліографічного словника українських діячів, українського словника псевдонімів і криптонімів, покажчиків періодичних видань, видавництв, рукописів праць з питань бібліографії, книгознавства та ін. Праця містить передмову, біографічну довідку про І. Калиновича, рукописи бібліографа, його листування за 1904–1927 рр., бібліографічні матеріали – загалом 817 позицій. В цій же установі видано біобібліографічний покажчик про І. Калиновича (2015).
На честь бібліографа названо вулицю в м. Бориславі.
[Українознавчі матеріали в російських журналах] / Ів К-вич // Недїля. – 1912. – Число 12. – С. 8.
В справі української воєнної бібліографії / Іван Калинович // Діло. – 1914. – 13 груд. (30 ст. ст. падолиста). – С. 4.
Німецька преса – про нас (за час від 1–15 вересня с. р.) / Іван К-ч // Укр. Слово. – Львів, 1915. – 7 жовт. (чис. 87). – С. 3–5.
Німецька преса про нас (за час від 15–30 вересня с. р.) / Іван Калинович // Укр. Слово. – Львів, 1915. – 24 жовт. (чис. 104). – С. 5–6 ; 25 жовт. (чис. 105). – С. 2–3 ; 27 жовт. (чис. 107). – С. 3 ; 28 жовт. (чис. 108). – С. 1–2.
Німецька преса про нас (звідомлення за падолист) / Іван Калинович // Укр. Слово. – Львів, 1915. – 30 груд. (чис. 170). – С. 2 ; 31 груд. (чис. 171). – С. 1–2.
Огляд «воєнної» української бібліографії (за час першого року світової війни) / Іван Калинович // Укр. слово. – Львів, 1915. – 1 верес. (чис. 51). – С. 3–4. – І. Видання на українській мові ; 3 верес. (чис. 53). – С. 2 ; 4 верес. (чис. 54). – С. 2 ; 5 верес. (чис. 55). – С. 3–4 ; 6 верес. (чис. 56). – С. 2 ; 7 верес. (чис. 57). – С. 2 ; 8 верес. (чис. 58). – С. 2 ; 9 верес. (чис. 59). – С. 2–4. – (Всього 53 назви з коментарями) ; 11 верес. (чис. 61). – С. 2. – ІІ. Видання на німецькій мові ; 22 верес. (чис. 72). – С. 6 ; 26 верес. (чис. 76). – С. 4 ; 30 верес. (чис. 80). – С. 6 ; 1 жовт. (чис. 81). – С. 2 ; 3 жовт. (чис. 83). – С. 4–5 ; 31 жовт. (числ. 111). – С. 4–5. – ІІІ. Видання на чужих мовах: 1. На французькій мові (4 назви) ; 2. На італійській мові (4 назви) ; 3. На румунській мові (2 назви) ; 4. На англійській мові (3 назви) ; 5. На шведській мові (3 назви) ; 1 падолиста (чис. 112). – С. 2. – 6. На мадярській мові (1 назва) ; 7. На турецькій мові (1 назва) ; 8. На російській мові (2 назви) ; 4 падолиста (число 115). – С. 3. – [9. На болгарській мові (1 назва)] ; 10. На чеській мові (1 назва).
Переклади з української літератури / І. К-ч // Шляхи. – Київ, 1916. – Число 6. – С. 222–223 ; Чис. 7/8. – С. 277–288 ; Чис. 9/10. – С. 351–352 ; 1917. – [Чис. 1/2]. – С. 117–119.
Шведська преса про нас / Іван Калинович // Укр. слово. – Львів, 1915. – 16 жовт. (чис. 96). – С. 3.
Німецька преса про нас (звідомлення за грудень 1915) / Іван Калинович // Укр. Слово. – Львів, 1916. – 8 лют. (чис. 36). – С. 3 ; 9 лют. (чис. 37). – С. 3 ; 12 лют. (чис. 40). – С. 3 ; 13 лют. (чис. 41). – С. 4–5 ; 14 лют. (чис. 42). – С. 1–2.
Польські наукові причинки по українознавству за 1914–1916 рр. / Іван Калинович // Шляхи. – 1916. – Чис. 19/22. – С. 662–666 ; Чис. 23/26. – С. 752–758.
Преса з приводу смерти І. Франка (бібліографічна замітка) / І. К-вич // Шляхи. – 1916. – Чис. 17/18. – С. 594–597 ; Чис. 19/20. – С. 690–691.
Важніщі жерела до історії Українських Січових Стрільців : (біблїоґрафічний причинок) / Іван Калинович // Стрілецький калєндар-альманах Артистичної Горстки і Пресової Кватири У.С.В. в полї на звичайний рік 1917 : літ.-мистец. зб. Перша кн. / зложив Микола Голубець ; украсив Іван Іванець. – Львів, 1917. – С. 152–157. – Бібліографія: (65 назв).
Важніщі українські переклади творів Йогана Вольфґанґа Ґетого / зладив Іван Калинович // Ґете Йоганн Вольфґанґ. Герман і Доротея : поема / Й. В. Ґете ; в пер. і з передм. Івана Франка. – Львів, 1917. – С. 66–68. – (Всесвітня Біблїотека / під. ред. І. Калиновича ; № 7/8).
Український літературний рух в 1916 році (замість бібліоґрафічного огляду) / Демко Лютай. – [Львів, 1917]. – 11 с. – Окремий відбиток.
Важніщі твори В. Короленка в українському перекладі / подав Іван Калинович // Короленко В. Без язика : оповіданнє / В. Короленко ; авториз. пер. з рос. Петра Дятлова ; вступ. ст. Володимира Дорошенка. – Львів, 1918. – С. 174–175. – (Всесвітня Біблїотека / під. ред. І. Калиновича ; № 14).
Бібліографія // Нова Доба. – 1920. – 6 марта (чис. 1). – С. 8 ; 20 мая (чис. 13). – С. 6 ; 5 черв. (чис. 14). – С. 6 ; 12 черв. (чис. 15). – С. 6 ; 19 черв. (чис. 16). – С. 6 ; 26 черв. (чис. 17). – С. 6.
Важніщі публікації про Галицьку (ЗУНР) Республіку / Клим Титович // Укр. прапор. – 1921. – 1 листоп. (чис. 43). – С. 4–5 ; 5 листоп. (чис. 44). – С. 3 ; 12 листоп. (чис. 45). – С. 3 ; 26 листоп. (чис. 47). – С. 3 ; 10 груд. (чис. 49). – С. 4.
Літопис української публікації за 1918 рік / зладив Іван Калинович // Книга : неперіодич. бібліогр. орган об-ня укр. видавців / під ред. проф. Дмитра Антоновича. – Відень ; Київ, 1921. – [Кн.] 1. – С. 47–60.
Показчик до римської літератури / зладив Іван Калинович // Франко Т. Нарис історії римської літератури / Тарас Франко. – Львів ; Київ, 1921. – С. 197–214. – (Всесвітня Біблїотека / під. ред. Івана Калиновича ; № 17).
Показчик до української соціялістичної і комуністичної літератури / Іван Калинович. – Відень ; Київ, 1921. – VIII + 112 с. – (Бібліотека «Нової Доби» ; № 20).
Джерела до історії культури / Ів. К. // Ліпперт Ю. Історія культури / Юлій Ліпперт ; пер. П. Дятлова і Хв. Мойси. – Нью-Йорк ; Відень ; Львів ; Київ, 1922. – С. IV–XI.
Каталоґ видавничого т-ва «Вернигора» у Києві / І. Калинович. – [Відень : Друк. Вальдгайм-Еберлє, 1922]. – 36 с.
Над якими бібліоґрафічними творами працюють у нас? / подав Демко Лютай // Книжка. – Станіслав, 1922. – № 8/10. – С. 116–118.
Тайна й святиня книги / І. Калинович // Книжка. – 1922. – № 4/7. – С. 58–62.
Показчик імен і речей / зладив І. К. // Ліпперт Ю. Історія культури / Юлій Ліпперт ; пер. П. Дятлова і Хв. Мойси. – Ню Йорк ; Відень ; Львів ; Київ, 1922. – С. XII–XVI.
Польські причинки по українознавству : [за 1918–1922 рр.] / подав І. К-вич // Книжка. – Станіслав, 1922. – Число 4/7. – С. 62–63 ; Число 8/10. – С. 113–115. – 12 назв (анотованих).
Праці українців на чужих мовах / Іван Калинович // Книжка. – Станіслав, 1922. – Чис. 8/10. – С. 115–116. – Подано 17 видань за абеткою.
Бібліоґрафія за 1923 р. / зібрав Іван Калинович // Нова Україна. – Прага ; Берлін, 1923. – Чис. 4. – С. 158–160 ; Чис. 6. – С. 186–189 ; Чис. 11. – С. 249–254. – Подано 202 публікації українською мовою.
Всеукраїнська бібліоґрафія за 1923 рік (спроба систематичної реєстрації) // Книжка. – Станіслав, 1923. – Число 1/5. – С. 58–66 ; Число 6/10. – С. 162–188 [545 назв]. – (Всеукраїнська бібліоґрафія. Додаток до «Книжки», вістника українського книжкового руху. Виходить кожного місяця під редакцією Івана Калиновича. Р. 1 ; № 1).
Каталоґ видавництва «Всесвітня Біблїотека» на 1923 рік / ред. Іван Калинович. – Золочів : Друк. Й. Ляндесберга, 1923. – 16 с.
Бібліоґрафія за 1923 р. / зібрав Іван Калинович // Нова Україна. – Прага, 1924. – Чис. 1/3. – С. 249–261. – 241 публікація українською мовою.
Бюро Українського громадського видавничого фонду / І. Калинович // Народня Просвіта. – Львів, 1924. – Ч. 2. – С. 31–32.
Значіння і завдання книжки : (з нагоди 350-літ. ювілею укр. кн.) / І. Калинович // Народня Просвіта. – Львів, 1924. – С. 33–35.
Показник українських культурних установ на 1925 рік. Науково-освітні інституції / І. Калинович // Народний ілюстрований калєндар Товариства «Просвіта» на звичайний рік 1926. – Львів, 1925. – С. 61–81.
Показчик української культури за 1924 рік / Іван Калинович. – Львів ; Київ : Накладом автора, 1925. – 26 с. – Відбитка з календаря «Друкар» на 1925 рік.
Спис видань Товариства «Просвіта» у Львові (за роки: 1868–1924) / зібрав і впорядкував Іван Калинович // Бібл. порадник. – Львів : Вид. Т-ва «Просвіта», 1925. – Чис. 1. – С. 30–32 ; Чис. 2. – С. 59–64 ; Чис. 3. – С. 92–96 ; Чис. 4. – С. 122–127 ; 1926. – Чис. 1. – С. 27–32 ; Чис. 2. – С. 52–64 ; Чис. 3/4. – С. 105–112. – Чис. 4. – С. 122–127.
Ucrainica в англійській мові [1923–1924 рр.] / І. Калинович // Україна. – 1925. – № 2. – С. 186–187.
Бібліоґрафічні звістки: Ucrainica в чужих мовах і виданнях за 1924 рік / Іван Калинович // Культура. – 1925. – Число 3. – С. 115–122 ; Число 4. – С. 99–107 ; Число 6/7. – С. 98–112.
Всесвітній історичний і Всеукраїнський історичний календар / Іван Калинович ; Накладом автора. – Львів ; Київ, 1926. – 16 с.
Показчик української культури за 1925 рік / Іван Калинович ; Накладом автора. – Львів ; Київ, 1926. – 20 с.
Спис видань Товариства «Просвіта» у Львові, 1868–1924 / Іван Калинович ; Накладом Т-ва «Просвіта». – Львів, 1926. – 48 с. – (Видання Товариства «Просвіта» ; чис 699) (Загальна бібліотека «Просвіти» ; чис. 7). – Передрук з «Бібліотечного порадника».
Українська просвітянська бібліографія за 1925 рік // Бібл. порадник. – 1926. – № 1. – С. 16–20.
Що робити по читальнях «Просвіти»? : програма, поділ і калєндар освітної праці / І. Калинович // Календар Товариства «Просвіта» на 1927 рік. – Львів, 1926. – С. 62–71.
Значення і завдання селянсько-робітничої книжки / І. Калинович // Наше слово. – 1927. – № 22. – С. 4–5.
Ucrainica в старих часописах : [огляд німецькомов. часоп. 1830–1840-х рр.] / І. Калинович // Україна. – 1927. – Кн. З. – С. 199–202.
Сучасний стан українського друкованого слова : (бібліогр.-статист. нарис) / Іван Титович Калинович ; публ. Наталії Рибчинської // Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909–1939): напрями діяльності та постаті : зб. наук. пр. / НАН Україна, Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника ; упоряд. і заг. ред.: Л. І. Ільницька ; відп. ред. М. М. Романюк. – Львів, 2010. – С. 419–478.
________________________________
Дорошенко В. Пам’яті згаслих : Іван Калинович / Вол. Дорошенко // Бібліол. вісті. – 1927. – № 4. – С. 99–104 : портр.
Іван Калинович : (некролог) // Книголюб. – Прага, 1927. – № 3. – С. 54–55.
Іван Калинович : [некролог] // Літопис укр. друку / Укр. кн. палата. – Харків, 1927. – № 50. – С. 957–958 : портр.
Ясинський М. Іван Титович Калинович : некролог / М. Ясинський // Зоря. – 1927. – № 12. – С. 21.
Дорошенко В. Пам’яті українських бібліографів : (смерть Дм. Дорошенко й З. Кузелі. 25-ліття смерти Ів. Калиновича. 70-ліття народж. Ів. І. Кревецького. 40-ліття смерти Мих. Комарова і Ів. Ем. Левицького) / Вол. Дорошенко // Наук. зб. УВАН / Укр. Віл. Акад. Наук у США ; голов. ред. М. Ветухів. – Нью-Йорк, 1953. – Ч. 2. – С. 175–184.
Ващенкина З. Г. Украинский библиограф И. Т. Калинович / З. Г. Ващенкина, Е. М. Лазеба // Сов. библиогр. : сб. статей и материалов. – Москва, 1958. – Вып. 51. – С. 68–73.
Гуменюк М. Бібліографічна діяльність І. Калиновича / Михайло Гуменюк // Жовтень. – 1960. – № 6. – С. 152–157.
Гуменюк М. І. Т. Калинович як бібліограф / М. Гуменюк // Архіви України. – 1965. – № 6. – С. 52–55.
Гуменюк М. Трудівник на ниві української бібліографії : [про І. Калиновича] / Михайло Гуменюк // Жовтень. – 1970. – № 9. – С. 110–112.
Калинець І. Упорядкування документальних матеріалів особистого фонду І. Т. Калиновича / І. Калинець, О. Кущ // Архіви України. – 1971. – № 1. – С. 52–58.
Бібліографічна діяльність І. Калиновича // Гуменюк М. П. Біля джерел української радянської бібліографії / М. П. Гуменюк. – Київ, 1991. – С. 66–74.
Сеник Я. Калинович Іван Титович / Я. Сеник // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопед. слов. / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника [та ін.] ; за ред. М. М. Романюка. – Львів. – 1994. – Вип. 1. – С. 85–87.
Сошинська В. Дещо про видавничу діяльність Івана Калиновича (за матеріалами «Бібліологічних вістей») / Вікторія Сошинська // Книга в соціокультурному просторі (досвід книговидання XIX–XX ст. і сучасні проблеми) : Міжнар. наук. конф., Львів, 3–5 трав. 1995 р. : доп. і повідомл. / Укр. акад. друкарства ; редкол.: І. С. Квітко (відп. ред.) [та ін.] ; упоряд. В. Г. Дудко. – Львів, 1995. – С. 99–101.
Сеник Я. П. Бібліографія періодики в архіві Івана Калиновича / Я. П. Сеник // Теоретичні та організаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики : доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф. 25–26 серп. 1995 р. / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; [редкол.: Л. І. Крушельницька (відп. ред.) та ін.]. – Львів, 1996. – С. 452–461.
Солонська Н. Бібліограф і видавець Іван Калинович / Наталія Солонська // Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек : матеріали Міжнар. наук. конф., Київ, 14–17 жовт. 1997 р. = Problems of scientific library catalogues improvement : proceedings. International scientific conference, Kyiv, October 14–17, 1997 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України ; редкол.: О. Онищенко [та ін.]. – Київ, 1997. – С. 139–140.
Іван Калинович (1884–1927) // Королевич Н. Ф. Українські бібліографи ХХ століття : навч. посіб. для ін-тів культури України / Н. Ф. Королевич. – Київ, 1998. – С. 91–110 : портр.
Ільницька Л. Спогади дочки І. Т. Калиновича про батька : [з публ. листа Надії Іванівни Калинович до Михайла Прокоповича Гуменюка] / Луїза Ільницька // Збірник праць і матеріалів на пошану Лариси Іванівни Крушельницької / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; редкол.: М. М. Романюк (відп. ред.) [та ін.]. – Львів, 1998. – С. 309–314.
Інвентарний опис особистого архіву Івана Калиновича / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Від. рукоп. ; опрац. Є. Гуменюк ; ред.: О. Дзьобан, Я. Сеник. – Львів : [б. в.], 1998. – 211 с. : портр.
Федотова О. Справа українського бібліографа Івана Калиновича / О. Федотова // Вісн. Кн. палати. – 2000. – № 1. – С. 34–36.
Вальо М. Журналістика і видавнича діяльність Івана Калиновича / Марія Вальо // Зб. пр. Наук.-дослід. центру періодики / НАН України, Львів. Наук. б-ка ім. В. Стефаника [та ін.] ; редкол.: Я. Р. Дашкевич [та ін.]. – Львів, 2003. – Вип. 11. – С. 780–791.
Вальо М. Іван Калинович: життя і діяльність / Марія Вальо // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка / Наук. т-во ім. Шевченка ; ред. О. Купчинський. – Львів, 2003. – Т. 246 : Праці Філологічної секції. – С. 509–522 : портр., іл.
Рева Л. Іван Калинович та його «Всеукраїнська бібліографія XX століття» / Леся Рева // Вісн. Кн. палати. – 2004. – № 6. – С. 35–36.
Кубів Н. Книжково-ілюстративна виставка: Іван Калинович (1884–1927) / Наталія Кубів // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. / НАН України, Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника ; [редкол.: М. М. Романюк (відп. ред.) та ін.]. – Львів, 2005. – Вип. 13. – С. 502–504
Патока В. В. Подвижницька праця на бібліографічній ниві : до 125-річчя від дня народж. І. Т. Калиновича (1885–1927) / В. В. Патока // Календар знамен. і пам’ят. дат / Нац. парлам. б-ка України, Кн. палата України ; авт.-уклад.: А. С. Боліла, О. І. Бохан, В. В. Патока [та ін.] ; відп. за вип. В. О. Кононенко. – Київ, 2010. – № 4. – С. 104–112 : портр.
Рибчинська Н. «Перший пробний білянс українського друкованого слова за роки 1914–1924» Івана Калиновича / Наталія Рибчинська // Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909–1939) : напрями діяльності та постаті : зб. наук. пр. / НАН Україна, Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника ; упоряд. і заг. ред.: Л. І. Ільницька ; відп. ред. М. М. Романюк. – Львів, 2010. – С. 416–418.
Іван Калинович (1884–1927) : біобібліогр. покажч. / НАН України, Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника ; уклад. Т. Ю. Кульчицька ; відп. ред. Л. В. Сніцарчук ; авт. вступ. ст. М. Вальо. – Львів, 2015. – 93 с.
Калинович Іван Титович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліогр. слов. / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – C. 190–191.
Райківський І. Калинович Іван Титович / Ігор Райківський // Західно-Українська Народна Республіка, 1918–1923 : енциклопедія : [до 100-річчя утворення Захід.-Укр. Нар. Респ. : у 4 т.] / Івано-Франків. держадмін., Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника [та ін. ; редкол.: М. Кугутяк (голова) та ін.]. – Івано-Франківськ, 2019. – Т. 2. – С. 152–154 : портр.
____________________________________
І. Калинович // Електронна бібліотека «Культура України»
Калинович Іван Титович (1885–1927) // Електронна бібліотека «Україніка»
Рихтік Алла Сергіївна
Статтю створено : 22.01.2015
Останній раз редаговано : 24.03.2025